Відкрив зустріч голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯО) Андрій Бутенко. Також з вітальним словом до учасників звернулись Сергій Шкарлет – Міністр освіти і науки України, Сергій Бабак – голова комітету Верховної ради України з питань освіти, науки та інновацій, Посол Генрік Вілладсен, Координатор проектів ОБСЄ в Україні, Дуглас Блексток, Президент ENQA, Карл Дітріх, Президент EQAR, Деб Адаір, Президентка INQAAHE, Франсі Демсар, Президент CEENQA. Модерувала зустріч та розповіла про зовнішнє забезпечення якості вищої освіти України під час війни Наталія Стукало, заступниця голови НАЗЯО.
Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет зауважив, що і в умовах війни «Україна спільними зусиллями прагне підняти рівень освіти»: «Прагнемо відповідати європейським трендам та стандартам». Він також відзначив, що освітній процес відновлено у 100 відсотків університетів країни.
«Значна частина українських освітян зі зброєю в руках виборює нашу свободу, наше право жити, наше право творити. Але ми, освітяни, мусимо дбати про майбутнє. Те, що ми сьогодні сіємо в наших студентах, є запорукою успіху нашої України і народу в майбутньому. Тож, незважаючи на всю складність, ми і далі дбаємо про якість освіти. Незважаючи ні на що наші школи і університети працюють. Хочу запевнити, що ми і надалі будемо розвивати нашу освіту та прагнути ще глибше її інтеграції у спільний європейський освітній простір», – зазначив Андрій Бутенко, голова НАЗЯО.
«Незважаючи на ці складні умови та обставини дуже важливо зосереджуватися на освіті. Тому що освіта це запорука світлого майбутнього для України та її молодого покоління, перш за все, а також освіта відіграє важливу роль у сприянні верховенства права та розбудові культури для майбутніх поколінь», – зазначив Сергій Бабак, голова комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.
Першим серед запрошених до виступів ректорів героїчну історію про те, що пережив і як зараз працює його університет, розповів ректор Маріупольського державного університету Микола Трофименко.
Маріупольський університет – це єдиний університет, який після початку агресії 24 лютого 2022 року, був евакуйований до Києва. «Наша стратегічна мета – розбудувати новий університет з новою філософією. Він стане символом відновлення українського Маріуполя», – підкреслив Микола Трофименко, зазначивши, що наразі «Маріупольський університет – це серце Маріуполя у столиці України».
«Ми працюємо, освітній процес відновлено, і ми готові повернутися додому, як тільки наше місто, яке нині зруйновано на 95 відсотків, буде відбудоване», – запевнив ректор Маріупольського університету.
Естафету виступів-презентацій від Маріуполя прийняла ректорка Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Тетяна Кагановська. «Каразінський університет був і залишається у Харкові. Це серце і символ Харкова», – зазначила ректорка, повідомивши, що рішенням Вченої ради університету було прийнято рішення про відмову від евакуації університету.
Російські окупанти зруйнували значну частину інфраструктури Харківського університету. Збитків тільки станом на 24 травня нанесено вже на 100 млн євро.
«Ми змогли відновити освітній процес, зараз працює дистанційна форма навчання, 28-29 травня відбудеться онлайн-зустріч, присвячена вступній кампанії-2022, з 24 лютого нами проведено 32 наукові конференції, за яких 22 – міжнародні. Працюємо активно в усіх напрямках, в яких працювали і до війни під гаслом «ОСВІТА ПОПРИ ВІЙНУ!», – розповіла Тетяна Кагановська.
Ректор Прикарпатського університету імені Василя Стефаника Ігор Цепенда свої роздуми на тему «УНІВЕРСИТЕТ В УМОВАХ ВІЙНИ: СОЛІДАРНІСТЬ, ПІДТРИМКА, РОЗВИТОК» розпочав з розповіді про допомогу, надану ПНУ університетам, які постраждали від російської агресії. Вже у перший тиждень війни Прикарпатський університет сформував онлайн платформу для студентів тих університетів, які не могли продовжити навчання внаслідок російської агресії, щоб вони у рамках внутрішньої академічної мобільності продовжили навчатися за своєю освітньою програмою.
«Ми також задіяли гуманітарну та фінансову підтримку для постраждалих університетів Харкова, Херсона та Збройних сил України за рахунок добровільних внесків працівників університету. За підтримки Фонду Інституту Східноєвропейських досліджень (Республіка Польща) ми готуємо для постраждалих університетів ІТ пакет для управління у розмірі 25 тис. дол. США. Ще один приклад: учасники нещодавньої міжнародної конференції з математики за рахунок членських внесків зібрали близько 20 тис. євро на підтримку Харківського університету і Збройних сил України», – зазначив ректор Ігор Цепенда.
Він також повідомив, що з 20 квітня на базі Прикарпатського університету розпочав роботу Херсонський державний університет.
«Це була одна із складних евакуацій, оскільки з перших днів війни Херсон опинився в окупації. Не можливо було вивести обладнання і документацію університету, викладачі і працівники виїжджали з небезпекою для життя. Протягом двох тижнів в умовах окупації в Херсоні оцифровувалися особливо важливі документи і через хмарні платформи передавалися на сервери Прикарпатського університету», – розповів ректор.
Крім того, ПНУ відкрив електронні ресурси для студентів і викладачів Херсонського університету. Надали навчальний корпус, забезпечили комп’ютерною технікою, а також створили умови для проживання. Станом на сьогодні Херсонський університет втримує навчальний процес на дистанційній основі.
Не менш важливою у період війни діяльністю є спільні проєкти Прикарпатського університету з евакуйованими на Захід України підприємствами.
Окремо Ігор Цепенда розповів про психосоціальну підтримка і психологічну допомогу від факультету психології ПНУ на адресу біженців, матерів воїнів, учасників бойових дій, поранених військовослужбовців. Не меншої уваги вартує досвід створення анімаційних зон для дітей та розроблених психологами університету порад педагогам на 4 мовах як адаптувати дітей, що пережили стрес війни.
Серед викликів, що стоять перед університетами України через війну, одним з серйозних і заслуговуючих на особливу увагу, ректор Прикарпатського університету бачить можливий масовий виїзд молоді та науковців з України. Адже Європа нині надає значні освітні пільги для українських студентів та науковців. Він застеріг від можливої втрати провідних науковців і наукових шкіл: «Для нас сьогодні важливо, щоб молодь і науковці залишилися в Україні, оскільки їм потрібно захищати і відбудовувати країну. В іншому випадку цю порожнину без бою заповнять ті, проти кого ми сьогодні воюємо».
«Значно фінансово вигідніше для світової спільноти вкласти кошти у програми подвійних дипломів на рівні бакалаврату, семестрові виїзди українських студентів до закордонних університетів збільшення кількості наукових проектів з українськими науковцями, які працюють в Україні. Сьогодні потрібно підтримувати, в першу чергу тих, студентів і науковців, які залишаються в Україні», — переконував учасників Форуму ректор ПНУ.
З цією метою Прикарпатський університет готує міжнародні інтеграційні освітньо-наукові проєкти – Міжнародний науковий центр «Обсерваторія» Прикарпатського і Варшавського університетів на горі Піп Іван (2022 м), який забезпечуватиме дослідження в галузі природничих наук і безпеки туристичного руху та Міжнародний центр зустрічі студентської молоді України та Республіки Польща у селищі Микуличин також у Карпатах, який створюється на зразок центрів зустрічей студентської молоді Німеччини і Франції та Німеччини і Польщі. «Він стане унікальним майданчиком для студентських дискусій про минуле, сучасне і майбутнє та пізнання сучасної України», — заявив ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Цепенда.
Учасники Форуму були вдячні один одному за обмін думками і досвідом. Міжнародні партнери змогли переконатися у тому, що не дивлячись на те, що війна в Україні продовжується, українські університети не переривають освітній процес, активно працюють і ставлять за мету попри всі труднощі і виклики щоденно покращувати якість своєї роботи.